| Обновление Библиотечки от 07.10.2009 |
[Oct. 7th, 2009|02:40 pm] |
О сборнике:
Документи, які друкуємо в цих двох томах це, за малими виїмками, ще ніде недруковані архівні матеріяли, які походять із архіву маршала Юзефа Пілсудського. В 1939 р. цей архів вивезено з Польщі; сьогодні він знаходиться в Нью-Йорку.
Тематично документи відносяться до таких центральних питань: відносини між Українською Народньою Республікою а Польщею, переговори, які довели до підписання політично-військової конвенції в квітні 1920 р., похід на Київ та Ризька конференція. Велика частина першого таму відноситься до українсько-польської війни в рр. 1918-1919, як також питання Галичини на Парижській мировій конференції.
Більшість документів — це рапорти польських дипломатичних представників при уряді УНР та інших держав, рапорт з Парижської мирової конференції як також звідомлення польської розвідки. Тут входять і меморіяли, листи та звернення різних політичних діячів українського, польського та російського походження.
Документи впорядковані хронологічно, в мові оригіналу. Переважаюча більшість документів б в польській мові; примітки зроблена в англійській мові. |
|
|
| Обновление Библиотечки от 06.10.2009 |
[Oct. 6th, 2009|01:05 pm] |
Виктор Никанорович Андриевский (1885-1967) - общественный деятель, публицист и педагог. В 1917-18 гг. губернсикй комиссар народного образования на Полтавщине. Соучередитель "Украинской Партии Хлеборобов-Демократов". С 1920 г. в эмиграции.
Подробнее >>>
|
|
|
| (no subject) |
[Oct. 5th, 2009|06:09 pm] |
 | Як би галицька інтеліґенція з самого початку трималась мови свого народу, то сучасна галицька літературна мова булаб далеко ближчою до наддніпрянської, бо простий народ над Дністром говорить тою самою мовою, що й народ над Дніпром, мови якого надержуються наддніпрянські письменники.
Вся сучасна галицька літературна мова, а ще більше розмовна інтеліґентна, далеко відійшла від своєї народньої мови, а тому й від наддніпрянської літературної і робить вражіння якоїсь мішанини українсько-московсько-польської мови, з великою домішкою інтернаціональних слів, і нагадує мову небіжчика дореформованого „Галичанина", при чім складня реченнів і наголоси — часто зовсім польські.
Евгений Чикаленко, в Украiнська лiтературна мова й правопис, стр. 23-24
http://mnib.malorus.org/zitaty/16/ |
Вообще, очень хорошая статья Чикаленки, которого "москвофилом" и "запроданцем" не назовешь. Как и у Нечуй-Левицкого в его "Кривом зеркале украинской мовы", приведено много конкретных примеров отличия тогдашней (вымышленной) галицкой "мовы" от украинного (живого) народного говора.
"И эти поцы будут нас учить как жить ?" (с) одесский фольклор.
|
|
|
| Обновление Библиотечки от 29.09.2009 |
[Sep. 29th, 2009|12:20 pm] |
Уважаемый ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) aleksej прислал на прошлой неделе 17 кг 820 гр. (не путать с Гб, Мб и Кб) копий замечательных книг. Первые три книги, в электронном уже виде, выложил сегодня в Библиотечке.
|
|
|
| Украинские Станицы никого не "атакуют" |
[Sep. 4th, 2009|08:51 am] |
Поисковая система Google добавил сайт www.ukrstor.com (Украинские страницы) в список "атакующих", т.е. который распростроняет вирусы и вредноносные программы. Это не совсем верно.
Сервер провайдера (Inode AG в Австрии) действительно был взломан, и в html-файлы всех клиентов нескольких веб-серверов был добавлен посторонний код. Убирать его надо вручную (2000+ файлов). Однако, на Украинских страницах все страницы навигации создаются скриптом "на лету", а текстовые (html) файлы перед передачей пользователю проходят через специальный скрипт. Этот скрипт добавляет заголовк и концовку страницы, внутрисайтовые контекстные ссылки и удаляет все "посторонние" html-тэги, к которым относятся среди прочего <script> и <iframe>. Данные небезопасные тэги, в тексте из файлов, заменяются на комментарии (<!-- и -->).
Опасности для посетителей ни в один момент времени не было. Мы за безопасный секс интернет. Google и его партнеры такую систему безопасности не смогли предусмотреть, и найдя часть кода, автоматом забили тревогу. Подал заявку на перепроверку и исключение из этого списка.
Шож поделать. Постоянное количество посетителей привлекает всяких жуликов и недоброжелателей. За последние 5 лет - по данным SpyLog - у Украинских Страниц было около 500 тыс. посетителей.
|
|
|
| Осторожно: "украинство"! |
[Aug. 26th, 2009|09:50 pm] |
Новая книга "Фонда Имперское Возрождение".
Приобрести можно например к Книжной галерее НИНА (262 руб.)
 | Леонид Соколов
Осторожно: "украинство"!
Книга современного Львовского историка Леонида Соколова «Осторожно: «украинство»! состоит из ярких и содержательных исследований, посвященных теме «украинского» сепаратизма, его истории и идеологических установок.В книге поднимаются наиболее значимые вопросы, связанные с проблемой «украинства». Автором анализируется, кому выгодно, чтобы Украина была против России, развенчивается миф об «извечной вражде» русских и украинцев. Рассказывается, в чем были причины появления украинского сепаратизма, стремились ли украинцы к самостийности в 1917 году, кто сделал Львов украинским городом, чья мечта сбылась в 1991 году и другие вопросы.Для всех интересующихся историей, политикой, языкознанием и геополитикой.
ISBN: 978-5-91399-017-4
Серия: Имперская традиция
Издательство: ФондИВ
Год издания: 2009
Количество страниц: 350
Тираж: 1500
Формат: 60х100/16
Вес: 510 гр. |
|
|
|
| РПЦ |
[Aug. 4th, 2009|08:22 am] |
Телеканал "Iнтер": "Предстоятель Руськоi Православноi Церкви".
Эх, еще российские СМИ называли бы Ровно не "западноукраинским", а волынским городом...
via indrih
|
|
|
| О попытках создания Киевского патриархата украинскими униатами и раскольниками-автокефалистами в ХХ |
[Jun. 26th, 2009|09:59 am] |
 | О попытках создания Киевского патриархата украинскими униатами и раскольниками-автокефалистами в ХХ веке | издательство: Православный Свято-Тихоновский гуманитарный университет
дата выхода: 2008 г.; 407 стр.; тираж 1000 экз.; ISBN 978-5-7429-0348-2 |
| Книга доктора церковной истории, доцента Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета В.И.Петрушко посвящена попыткам украинских униатов добиться создания Киевского патриархата в Украинской Греко-Католической Церкви, которые предпринимались на протяжении всего XX века. В исследовании также рассматривается влияние униатской идеи Киевского патриархата на деятельность украинских раскольников-автокефалистов в направлении создания собственных неканонических "патриархатов" в конце XX столетия |
В целом интересное чтиво, советую. Пока читаю первую главу - "Украинская Греко-Католическая Церковь в первой половине-середине XX в. Предпосылки формирования проекта Киевского униатского патриархата", из-за которой собственно и купил книгу. Ну что сказать, общего обзора автор не дает. Пишет очень близко к архивным документам и цитируемым книгам (очень пахнет "научной компиляцией", которая обычно тяжело читается), зацикленность на личности Романа Марии (преступная кличка "м. Андрей") Шептицкого (что вцелом даже хорошо) и в результате полный отрыв от общественно-национальной жизни края, в которой духовные лица по обе стороны играли значительную роль{1}. Но это все и понятно -- у автора цель описать церковные интриги и проЭкты. В этом плане книга замечательная. Радует список использованной литературы -- Масловский, Ульянов, Ваврик, Марчуков, Дмитриев, Edward Pruss, использованы украинные и зарубежные издания ...
Думаю, верующим мирянам на Украине и в Галичине, заинтересованным историей, книга будет интересной.
{1} Автор сам приводит цитаты, по каким Шептицкий чаще воспринимался как общественно-политический деятель, а не духовный руководитель (царская охраннка, Ватикан). Раз так, то стыковать этот церковный проект с его общественно-националистической борьбой было бы логично.
|
|
|
| Цитата |
[Jun. 21st, 2009|11:53 am] |
Речь о 1904-1914 гг., а как актуально... |
|
|
| Малороссiйское влiянiе на великорусскую церковную жизнь. Томъ I. |
[Jun. 10th, 2009|03:47 pm] |
После долгих поисков случайно наткнулся в одном списке на замечательную книгу (на archive.org). Не стащить ее было просто невозможно... Если кому-то все еще не понятно, чем "малороссы" отличаются от "украинцев", то настоятельно рекоммендую просмотреть Харламповича, и сравнить его с Грушевским или речами Ющенко. Совсем тупых отсылаю к Лысяк-Рудницкому.
|
|
|
| Черносотенное движение на территории Украины (1904-1914 гг.) |
[Jun. 10th, 2009|02:05 pm] |
Уважаемый savromat прислал замечательную книгу, которуя я настоятельно рекоммендую всем жж-frendам и посетителям Библиотечки.
 | Омельянчук, И.В.
Черносотенное движение на территории Украины
(1904-1914 гг.)
| Скачать
DjVu 26 МБ | Омельянчук І.В. Чорносотенний рух на території України (1904-19І4 рр.): Монографія. - К.: НІУРВ, 2000. - 168 с. - ISBN 966-7521-09-5
| | | З усієї палітри політичних партій і союзів, шо діяли в Російській імперії на початку XX століття, найменш вивченим є праве чорносотенне крило.
Автор книги розглядає чорносотенний рух на території України та його особливості на різних етапах. Об'єкт дослідження - чорносотенні союзи й організації (до них віднесено «Всеросійський національний союз» та більш праві партії), що діяли на території України в період 1904-1914 рр.
Монографія розрахована не лише на історнків-професіоналів, а й на звичайних ентузіастів - невгамовних шукачів істини, які прагнуть осягнути найбільш загадкові сторінки історії України та Росії. Сподіваємося, що книгою зацікавляться політологи, які займаються сучасними проблемами цих держав та їх взаєминами, оскільки нинішня політична ситуація на теренах пострадянських країн (особливо України та Росії) багато в чому нагадує ту, шо склалася на початку XX століття. |
|
|
|
| [цитата] Лысяк-Рудницкий о "спасителях мовы" |
[May. 9th, 2009|04:29 pm] |
На відміну від росіян, шо розвиток їхньої модерної літературної мови відбувся через влиття народніх мовних елементів в церковнослов'янські рамки, успадковані від попередньої доби, — батьки українського т.зв. "літературного відродження" свідомо сперли книжну мову виключно на розмовну бесіду сільського люду Подніпров'я. Вислідом цього було, м.ін те, що ми загубили вироблену в попередніх віках українську наукову термінологію (юридичну, політичну, богословсько-фiлософську), так що мало не до революції 1917 р. панувало навіть в "українофільських" колах переконання, що українська мова надається хіба шо для ліричної поезії, або для п'єс з народнього побуту, або для брошурок популяризаційного змісту, але не для поважної наукової чи публіцистичної продукції.
Лисяк-Рудницькиы, Iсторичнi есе, Том I, стр. 20-21.
|
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
